Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (25)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Войчук С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 25
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Киприанова Е. А. 
Противовирусная активность липополисахаридов Pseudomonas chlororaphis subsp. Aureofaciens [Електронний ресурс] / Е. А. Киприанова, Л. Д. Варбанец, В. В. Шепелевич, С. И. Войчук // Біотехнологія. - 2013. - Vol. 6, № 2. - С. 68-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 673.05 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Чуркина Л. Н. 
Изменчивость свойств Pseudomonas batumici 17/20 после длительного хранения [Електронний ресурс] / Л. Н. Чуркина, Л. В. Авдеева, С. И. Войчук, Л. В. Ярошенко // Мікробіологічний журнал. - 2013. - Т. 75, № 2. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2013_75_2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 615.526 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Громозова О. М. 
Особливості будови волютинових гранул в клітинах нижчих поліфосфатакумулюючих евкаріотів [Електронний ресурс] / О. М. Громозова, С. І. Войчук, T. Л. Качур, В. Ф. Горчев, С. О. Карахім // Biotechnology. - 2010. - Vol. 3, № 4. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2010_3_4_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 235.353 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Сафронова Л. А. 
Цитотоксическое и ДНК-повреждающее действие пребиотических субстанций [Електронний ресурс] / Л. А. Сафронова, С. И. Войчук, Б. Г. Сухов, В. С. Подгорский // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 6. - С. 86-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_6_9
В связи с неблагоприятной экологией и широким распространением заболеваний желудочно-кишечного тракта людей и животных наблюдается повышенный интерес к пробиотическим препаратам (пробиотики, пребиотики и синбиотики), которые показали свою эффективность и безопасность при профилактическом и лечебном приеме. На модели клеток дрожжей Saccharomyces cerevisiae и культуре рака гортани НЕр-2 проведена оценка цитотоксических и ДНК-повреждающих свойств ряда полисахаридов (арабиногалактан, нанобиокомпозит арабиногалактана с флавоноидами, каррагинан, галактоманнан и их гидролизованные производные) - новых перспективных пребиотических субстанций. Цитотоксический потенциал веществ определяли по результатам МТТ-теста, ДНК-повреждающее действие - по морфолого-структурным особенностям ядер клеток. Изучено синергическое цито- и ДНК-повреждающее действие указанных полисахаридов с известными индукторами клеточного химического повреждения (пероксид водорода, уксусная кислота, нитрозометилмочевина). В результате проведенных исследований установлено отсутствие цито- и ДНК-повреждающих свойств у этих веществ. Оценка комплексного воздействия показала, что они в различной степени способны усиливать действие пероксида водорода, уксусной кислоты и нитрозометилмочевины. Природа выявленных эффектов остается невыясненной, однако можно предположить, что исследованные пребиотические субстанции могут быть использованы для усиления действия некоторых химических соединений и перспективны для применения в комплексных биомедицинских препаратах различного спектра действия.
Попередній перегляд:   Завантажити - 251.694 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Громозова О. М. 
Hовые аспекты плейотропного действия генов, кодирующих экзополифосфатазы дрожжей Saccharomyces cerevisiae [Електронний ресурс] / О. М. Громозова, Т. Л. Качур, С. И. Войчук, Л. П. Рязанова, Т. В. Кулаковская // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 5. - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_5_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 445.455 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Онищенко О. М. 
Новый вид Alteromonas, изолированный из воды черного моря [Електронний ресурс] / О. М. Онищенко, Е. А. Киприанова, В. В. Клочко, С. И. Войчук, А. Н. Остапчук // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 4. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_4_2
Попередній перегляд:   Завантажити - 497.651 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Войчук С. И. 
Дрожжи Saccharomyces cerevisiae как модельный организм для исследования канцерогенности неионизирующих электромагнитных полей и излучений [Електронний ресурс] / С. И. Войчук // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 1. - С. 53-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_1_10
Отмечено, что медико-биологические аспекты влияния неионизирующих электромагнитных полей и излучений (ЭМИ) на здоровье человека - один из важных вопросов, возникших в результате техногенной нагрузки на биосферу. Безопасность использования источников антропогенных неионизирующих ЭМИ в широком диапазоне частот - статическое, радиочастотное. микроволновое - вызывает множество дискуссий и спекуляций по данному вопросу, на который, к настоящему времени, не существует однозначного ответа. Проблема, с чем соглашаются многие, состоит в отсутствии понимания механизма рецепции живыми объектами данных типов воздействий. Проанализированы существующие литературные данные касательно эффектов действия ЭМИ, отмеченных на модельном для молекулярной биологии и генетики эукариотическом организме (дрожжи Saccharomyces cerevisiae). Оценена вероятность индукции канцерогенеза у человека под влиянием магнитных полей и электромагнитных излучений сверхнизкочастотного, радиочастотного и микроволнового диапазона.
Попередній перегляд:   Завантажити - 397.932 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Чуркина Л. Н. 
Морфологические и ультраструктурные изменения атипичных форм staphulococcus aureus (sscvs), выделенных у больных с хроническим остеомиелитом [Електронний ресурс] / Л. Н. Чуркина, Л. В. Авдеева, О. Б. Лютко, Н. М. Озерянская, С. И. Войчук, А. С. Макушенко // Biomedical and biosocial anthropology. - 2014. - № 22. - С. 109-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2014_22_31
Попередній перегляд:   Завантажити - 568.301 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Дронова М. Л. 
Ультраструктура Escherichia coli при дії нового похідного арилаліфатичних аміноспиртів [Електронний ресурс] / М. Л. Дронова, С. І. Войчук, Н. О. Вринчану // Morphologia. - 2014. - Т. 8, № 4. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2014_8_4_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.102 Mb    Зміст випуску     Цитування
10.

Максименко Л. А. 
Серологическое родство бактериоцинов типа фаговых хвостовых отростков (MCTV) и бактериофага ZF-40 Pectobacterium carotovorum [Електронний ресурс] / Л. А. Максименко, С. И. Войчук, Т. В. Иваница // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 5. - С. 167-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_5_27
Методом электронной микроскопии показано, что обработка бактериофага ZF-40 антисывороткой, полученной к бактериоцинам типа фаговых хвостовых отростков (MCTV) Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum, приводит к агрегации частиц бактериофага. Обработка смеси бактериоцинов кроличьей антисывороткой, полученной к бактериофагу ZF-40, вызывает появление преципитата бактериоцинов типа "снопиков", соединенных друг с другом боковыми поверхностями. Возникают также и длинные жгуты, соединенные MCTV своими концами. Кроме этого, образуются большие агрегаты сферических частиц с разной величиной головок. Нейтрализация лидирующей активности бактериофага ZF-40 происходит при воздействии на него обеих антисывороток. Таким образом, фитопатогенные бактерии P. carotovorum имеют серологически родственные белки в составе бактериоцинов и бактериофага ZF-40, которые, очевидно, сопряжены с их лизирующей или киллерной активностью.
Попередній перегляд:   Завантажити - 7.737 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Дронова М. Л. 
Антибактеріальна активність 1-3-(N-бензил-4-метилпіперидиній)-2-пропанолу хлориду [Електронний ресурс] / М. Л. Дронова, С. І. Войчук, Н. О. Вринчану // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 6. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_6_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 607.642 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Курченко І. М. 
Ріст мікроміцетів із різних еконіш на агаризованих поживних середовищах [Електронний ресурс] / І. М. Курченко, О. М. Юр’єва, С. І. Войчук // Мікробіологічний журнал. - 2015. - Т. 77, № 5. - С. 37-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2015_77_5_6
Досліджено швидкість радіального росту (<$EK sub r>) 153-х штамів 6-ти видів мікроміцетів із різних еконіш на 7-ми агаризованих середовищах: 3-х стандартних (сусло-агарі, картопляно-глюкозному агарі, агаризованому середовищі Чапека), а також на агаризованих середовищах із рослинними полімерами (карбоксиметилцелюлозою, ксиланом, розчинним крохмалем та яблучним пектином). Ендофітні та фітопатогенні штами (біотрофи) всіх досліджених видів достовірно не відрізнялися за здатністю рости на поживних середовищах різного складу - середні значення <$EK sub r> для цих 2-х груп були однаковими (0,200 і 0,199 мм/год відповідно). Грунтові мікроміцети (сапрофіти) характеризувались найнижчою середньою швидкістю росту (0,169 мм/год) та чітко відрізнялися від ендофітних і фітопатогенних. Середні значення швидкості радіального росту досліджених мікроскопічних грибів були вищими на стандартних поживних середовищах, ніж на таких із рослинними полімерами. Ростові параметри ендофітів і фітопатогенів всіх досліджених видів на агаризованих середовищах різного складу відрізнялись від грунтових штамів. Висока швидкість росту ендофітних і фітопатогенних штамів Fusarium роае, Alternaria alternata і Ceratocystis sp. забезпечує швидку колонізацію нами рослини. Штами Pіnicillium funiculosum однаково можуть існувати як сапрофіти в грунті та як ендофітні симбіонти рослин. Широкий діапазон варіювання <$EK sub r> ендофітних темнопігментованих Mycelia sterilia свідчить про наявність в цій групі різних видів мікроміцетів, у яких відсутнє спороношення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 350.723 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Максименко Л. О. 
Множиннiсть бактерiоцинiв, одержаних з природних iзолятiв пектолiтичних фiтопатогенних бактерiй Рectobacterium carotovorum subsp. carotovorum, видiлених у рiзних областях України [Електронний ресурс] / Л. О. Максименко, С. І. Войчук // Доповіді Національної академії наук України. - 2015. - № 2. - С. 145-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2015_2_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.064 Mb    Зміст випуску     Цитування
14.

Білявська Л. О. 
Оцiнка антивiрусної активностi препарату рибамiдил на моделi змiшаної аденогерпетичної iнфекцiї [Електронний ресурс] / Л. О. Білявська, Н. В. Нестерова, О. Ю. Повниця, С. І. Войчук, Т. М. Бобко. // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_11_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.024 Mb    Зміст випуску     Цитування
15.

Варбанець Л. Д. 
Скринінг продуцентів α-l-рамнозидаз і пептидаз серед представників актинобактерій та бацил [Електронний ресурс] / Л. Д. Варбанець, О. В. Мацелюх, О. В. Гудзенко, Н. А. Нідялкова, П. П. Зелена, Ю. В. Юмина, Л. Г. Степура, В. В. Шепелевич, С. І. Войчук // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 3. - С. 26-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_3_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 320.651 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Громозова Е. Н. 
Исследование реакции метахромазии Saccharomyces cerevisiae [Електронний ресурс] / Е. Н. Громозова, Т. Л. Качур, С. И. Войчук, М. С. Харчук // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 3. - С. 45-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_3_6
Проведен мониторинг метахроматической окраски волютиновых гранул ряда штаммов дрожжей Saccharomyces (S. cerevisiae УКМ Y-517, S. cerevisiae CRY, S. cerevisiae CNX, S. bayanus УКМ Y-493, S. unisporus УКМ Y-2065, S. rosinii УКМ Y-2614, S. exiguus УКМ Y-649) в условиях различной космической погоды. Установлено, что наиболее чувствительным штаммом является S. cerevisiae УКМ Y-517, который метахромазировал в 96,7 % случаев. Изменение в фосфорном метаболизме на примере мутантного штамма S. cerevisiae CNX, дефектного по экзополифосфатазам PPX1 и PPN1 (КФ 3.6.1.11), не влияет на проявление реакции метахромазии. Сравнительный анализ окрашивания дрожжевых клеток, выращенных на разных питательных средах, показал, что лучше метахромазируют клетки дрожжей, культивируемые на сусло-агаре. Однако внесение дополнительного количества фосфора в агаризованную среду YEPD улучшало визуализацию реакции метахромазии. Исследование клеток на разных стадиях развития показало, что возраст культуры не влияет на метахроматическое окрашивание. Штамм S. cerevisiae УКМ Y-517 рекомендуется для проведения мониторинговых исследований в проекте "Гелиомед" как высокочувствительный штамм для исследований влияния космической погоды на микроорганизмы. Данная работа является продолжением исследования биоастрономического эффекта Чижевского - Вельховера.
Попередній перегляд:   Завантажити - 309.374 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Єфіменкo Т. М. 
Мікробіота стільників з бджолиних сімей, уражених гнильцем [Електронний ресурс] / Т. М. Єфіменкo, О. М. Ярошко, М. С. Галата, В. В. Шепелевич, Л. Г. Степура, Л. М. Гриценко, В. Яворська, В. М. Святецька, С. І. Войчук, Г. В. Односум // Український ентомологічний журнал. - 2016. - № 1-2. - С. 133-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uej_2016_1-2_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 562.482 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Суворова З. С. 
Ультраструктура S.cerevisiae при дії нового похідного арилаліфатичних аміноспиртів [Електронний ресурс] / З. С. Суворова, С. І. Войчук, Н. О. Вринчану // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 347-351. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2016_20_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.781 Mb    Зміст випуску     Цитування
19.

Дудікова Д. М. 
Особливості ультраструктури Staphylococcus aureus за дії 4-(1-адамантил)фенокси-3-(N-бензил, N-метил,N-циклогексил)-2-пропанол хлориду [Електронний ресурс] / Д. М. Дудікова, С. І. Войчук, Н. О. Вринчану // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 3. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2017_3_4
Розповсюдження резистентності до антимікробних препаратів свідчить про нагальну потребу в нових антибіотиках. Одним з багатообіцяючих хімічних класів речовин для їх розробки є похідні адамантану. У скринінгових дослідженнях було виділено сполуку ЮК-23, яка проявляє виражені антистафілококові властивості. Мета дослідження - встановити зміни ультраструктури Staphylococcus aureus за дії похідного алкоксіаміно-1-адамантанфенолу. У всіх експериментах використовували культуру S. aureus ATCC 25923. Мінімальну інгібуючу концентрацію (МІК) було визначено за допомогою методу серійних макророзведень у поживному середовищі. Для вивчення впливу сполуки на ультраструктуру клітин, їх інкубували протягом 1 та 24 год у середовищі, що містило сполуку в концентрації 2,0 МІК. Одержані зразки аналізували за методом трансмісійної електронної мікроскопії після контрастування ураніл ацетатом та цитратом свинцю. Одержані дані свідчать, що сполука ЮК-23 проявляє виразну антибактеріальну активність відносно S. aureus, МІК становить 0,6 мкг/мл. Інкубація S. aureus зі сполукою ЮК-23 у бактерицидній концентрації призводить до порушення морфології клітин (відшарування цитоплазматичної мембрани, поява зон просвітлення в цитоплазмі) вже через 1 год. За збільшення часу інкубації до 24 год зміни поглиблювались: спостерігалося відшарування клітинної стінки та її деградація, конденсація вмісту цитоплазми з утворенням зон просвітлення, лізис клітин. Виявлені зміни ультраструктури S. aureus вказують на можливий механізм дії сполуки ЮК-23, пов'язаний з її впливом на цитоплазму та деградацією генетичного апарату.
Попередній перегляд:   Завантажити - 590.646 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Броварская О. С. 
Химическая характеристика и серологическая активность препаратов флагеллинов Ralstonia solanacearum [Електронний ресурс] / О. С. Броварская, С. И. Войчук, Л. Д. Варбанец // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Т. 79, № 4. - С. 40-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2017_79_4_6
Из восьми штаммов Ralstonia solanacearum, выделенных из различных коллекций, получены препараты флагеллинов. Их химическая идентификация показала присутствие белка (55 - 92 %), углеводов (7 - 25 %), а также в незначительных количествах нуклеиновых кислот (от 0,5 до 3,3 %) в зависимости от исследуемого штамма. Аминокислотный состав представлен 17 аминокислотами, преобладающими из которых были дикарбоновые (глутаминовая и аспарагиновая) кислоты, а также аланин, лещин и лизин. Кислые аминокислоты составляют до 20 % всех аминокислот флагеллина. Пролин, тирозин, фенилаланин, гистидин, аргинин присутствуют в незначительном количестве (1 - 6 %). Триптофан вообще не выявлен, а метионин и цистеин практически во всех препаратах флагеллинов отсутствовали. У двух штаммов R. solanacearum 5712 и 8089 были выявлены следующие моносахариды: рамноза (20,1 и 79,9 % соответственно) и глюкоза (73,9 и 14,6 % соответственно). В препарате флагеллина R. solanacearum 5712 обнаружена также ксилоза (6,0 %). Во флагеллинах других штаммов идентифицировать моносахариды с помощью данного метода авторам не удалось, что, вероятно, обусловлено присутствием в их составе уникальных моносахаридов, отсутствовавших в стандарте, который был использован для анализа. Электрофорезом в полиакриламидном геле показано, что исследованные препараты флагеллинов различных штаммов R. solanacearum являются гетерогенными и представлены несколькими линиями с различными молекулярными массами от 14 400 до 94 000 Да. Результаты серологииеских исследований позволяют предположить наличие в составе препаратов жгутиковых флагеллинов антигенных детерминант углеводной природы, идентичных эпитопам ЛПС некоторых штаммов R. solanacearum. Как показали исследования, аналогично ЛПС, флагеллины R. solanacearum не могут быть использованы в качестве общих антигенов представителей этого вида.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.584 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського